Охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності за кордоном

Охорона прав на об'єкти промислової власності

Законодавство України, як і будь-якої іншої країни, регулює відносини у сфері промислової власності тільки своєї країни. Тому патент, отриманий в Україні, має силу тільки на території України. Якщо ж заявник хоче одержати правову охорону в інших країнах, він повинен одержати її в кожній із цих країн.

Для того щоб полегшити одержання правової охо­рони об'єктів промислової власності своїм громадянам і юридичним особам у зарубіжних країнах, у 1883 р. одина­дцять країн підписали Паризьку конвенцію про охорону промислової власності і створили Міжнародний Союз по охороні промислової власності. На сьогодні учасниками цієї конвенції є понад Охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності за кордоном 130 країн. Конвенціявстановлює по­ложення, що відносяться до винаходів, торговельних ма­рок, промислових зразків, фірмових найменувань, на­йменувань місць походження і вказівок походження, а та­кож до несумлінної конкуренції. Після підписання у 1883 р. Паризька конвенція час від часу переглядалася. Кожна з конференцій з перегляду, починаючи з Брюссельської конференції у 1900 р., закінчувалася прийняттям Акту пе­регляду Паризької конвенції.

Будь-який громадянин України має право запатен­тувати винахід, корисну модель, промисловий зразокв ін­ших країнах. Для цього до подачі заявки на одержання охоронного документа за кордоном заявник зобов'язаний подати заявку до Державного департаменту інтелектуаль­ної власності та інформувати його про свій намір Охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності за кордоном здійснити таке патентування. Якщо протягом трьох місяців від дати подачі заявки не надійде заборона на патентування, то заявка може бути подана у відповідний орган відповідної держави. При цьому, якщо патентування винаходу здійснюється за процедурою Договору про патентну кооперацію (РСТ), міжнародна заявка теж подається до Державного департаменту інтелектуальної власності. Патентування за кордоном здійснюється, як правило, через посередника - патентного повіреного України.

Громадяни України також мають право зареєстру­вати торговельну марку за кордоном. При реєстрації тор­говельної марки за кордоном відповідно до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків однією з умов є подача заявки через власне національне патентне відом­ство.

При патентуванні Охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності за кордоном за кордоном слід додержуватися норм міжнародних угод у сфері промислової власності, до яких приєдналася Україна.

Охорона прав на об'єкти авторського права і суміжних прав

Охорона авторських прав за кордоном здійснюється відповідно до Бернської конвенції про охорону літератур­них і художніх творів (1886 р.), до якої приєдналася Украї­на. В основу Бернської конвенції покладено три принципи:

- Принцип національного режиму полягає в тому, що твори, створені в одній країні-учасниці, повинні отримувати в інших країнах-учасницях таку ж охорону, яка надається в цих країнах творам своїх громадян.

- Принцип автоматичної охорони означає, що охоро­на за національним режимом надається автоматично без будь-яких формальних Охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності за кордоном умов реєстрації тощо.

- Принцип незалежності охорони полягає в тому, що охорона надається в країнах-учасницях незалежно від на­явності охорони в країнах походження твору.



Міжнародно-правова охорона суміжних прав здійс­нюється на підставі Римської конвенції 1961 року. За цією Конвенцією охороняються права виконавців (протидія фіксації та прямій передачі в ефір чи доведенню до загально­го відома їх виконань без згоди виконавця), права вироб­ників фонограм (дозволяти чи забороняти відтворення фонограм, а також ввезення та розповсюдження примірни­ків без їхнього дозволу), права організацій мовлення (до­зволяти чи забороняти ретрансляцію, фіксацію і відтво­ренняїхніх програм).

Основним принципом Римської конвенції є принцип Охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності за кордоном національного режиму. Так, виконання охороняється за національним режимом країни-члена, якщо воно мало міс­це в іншій країні, що домовляється. Охорона фонограми надається за національним режимом країни-члена за умо­ви, якщо виробник фонограмє громадянином іншої країни, що домовляється; перший запис звуку зроблено в іншій країні, що домовляється; фонограма вперше опублікована в країні, що домовляється. Кожна країна, що домовляєть­ся, надає організації мовлення національний режим за умови, якщо штаб-квартира організації мовлення знахо­диться в іншій країні-члені або якщо передачу в ефір здій­снено за допомогою передавача, що знаходиться в іншій країні-члені Римської конвенції.

Якщо міжнародним договором Охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності за кордоном, учасником якого є Україна, встановлено інші правила охорони, ніж ті, котрі містяться в Законі України „Про авторське право і суміжні права”, то застосовуються норми міжнародного договору.


documentaqdpztx.html
documentaqdqhef.html
documentaqdqoon.html
documentaqdqvyv.html
documentaqdrdjd.html
Документ Охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності за кордоном